Список учасниць майбутньої жіночої першості області (7 березня) невпинно зростає. Окрім згадуваних раніше Наталії й Антоніни Кологойд, Тамари Хардикової, Діани Божкової, Олександри Андросової, дали згоду грати також Світлана Гофман, Анастасія Литвин із Ніжина, киянка Олена Луценко, яка виступає на змаганнях під прапором федерації шахів Чернігівщини. Очікується участь Анни Ходіс із Прилук, Валерії Дудорової. Окрім того, у побічному турнірі (умовна друга ліга) візьмуть участь шахістки київського шахового клубу «Бригантина» і Славутича.
Організаторам вдалося залучити ледь не всіх колишніх «зірочок», чиї імена були на слуху ще не так давно, але які в силу тих чи інших обставин припинили заняття й виступи. Саме до них ми звернулися з проханням пояснити, що спонукало їх повернутися за шахову дошку. І хай для переважної більшості це буде не повноцінне повернення, а всього лише разова акція, однак і таке рішення багатьом далося не просто.
Наталія Кологойда востаннє грала 10 років тому:
– Хотілося підтримати ідею проведення саме жіночих турнірів. Тим паче, що зараз все більше дівчат можна побачити на шахових гуртках. І, звісно, відчути ті емоції, що залишилися в минулому, азарт до перемоги.
Антоніна Кологойда поза шахами вже також близько десятиріччя, хоча останнім часом іноді все ж ризикує виступати в командних змаганнях:
– Із задоволенням прийняла пропозицію щодо участі в жіночій першості. Спершу дуже здивувалась, такий формат змагань для Чернігова дійсно новий, але ідея цікава. Вирішила, що обов’язково повинна підтримати її, та внести свій вклад в поширення жіночих шахів, адже жінок, як не дивно, у цьому спорті дійсно мало. Дуже цікаво познайомитись з молодими шахістами та моїми попередницями. І хоча я граю досить рідко, однак інтерес до гри не пропав, тож з нетерпінням чекаю змагань. І впевнена: не зважаючи на результат, це буде маленьке свято перед Всесвітнім жіночим днем.
Діана Божкова з більш молодого покоління, вона припинила активні виступи трохи більше двох років тому:
– У старших класах школи було важко приділяти шахам значну увагу. Підготовка до ЗНО, підвищення оцінок для покращення середнього балу атестату – все це займало купу часу і шахи відійшли на задній план.
Школа закінчилась, але життєвих клопот менше не ставало. Лише відновлення студентської організації з шахів у «Києво-Могилянській академії» надавало можливість продовжувати заняття, але вже самостійно, без тренера. Порад і настанов якого мені дійсно не вистачає.
Тому почувши про турнір, присвячений 8-му березня, я не змогла відмовитися. Поринути в атмосферу запеклої боротьби та переживань – це те, чого мені так не вистачало з років закінчення школи! І, звичайно, ми не забуваємо, що цей турнір проводиться з метою заохочення жіночої частини населення до гри в шахи. А я ще з власного досвіду пам’ятаю як це – бути єдиною дівчиною серед хлопців 🙂
Тамара Хардикова нині завзято грає в Інтернеті, але востаннє вживу за шаховою дошкою змагалася в другій половині 1970-х, коли інших майбутніх учасниць першості ще й не було на світі:
– З роками розумієш, що чогось не вистачає в житті, а точніше – це шахових битв. Це ностальгія за дитинством, де шахи і шахові змагання стояли на першому місці в бурхливому потоці життя.
Діана Божкова на меморіалі Олексанндра Носенка. Лютий 2018 р.
Наталія (зліва), Антоніна (праворуч) і Григорій (внизу) Кологойди з тренером Володимиром Куратовим. Весна 2002 р.
За шахівницею Тамара Хардикова (ліворуч)
