На засіданні 19 березня депутати прийняли за основу законопроект № 4475 “Про внесення змін до розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)”.
Законопроект впровадить загальний механізм реструктуризації усіх споживчих валютних кредитів фізичних осіб шляхом конвертації їх у гривню і визначає порядок та умови проведення такої реструктуризації.
Так, пропонується встановити, що обов’язковій реструктуризації підлягатимуть зобов’язання за кожним договором (незалежно від дати укладення договору), відповідно до якого кредитодавцем було надано позичальнику споживчий кредит в іноземній валюті у разі наявності станом на день набрання чинності цим пунктом не погашеного грошового зобов’язання.
При цьому така обов’язкова реструктуризація зобов’язань не здійснюється за тими з цих договорів, зобов’язання за якими до дня набрання чинності цим пунктом реструктуризовано на умовах вираження усіх грошових зобов’язань виключно у грошовій одиниці України (гривні) без визначення грошового еквівалента будь-якого із зобов’язань в іноземній валюті.
Законопроект визначає також виключний перелік зобов’язань, які покладаються на позичальника перед кредитодавцем за результатами проведення реструктуризації:
сплатити суму наданого кредиту в частині, що вважається не погашеною за результатами проведення реструктуризації, рівними частками щомісяця (починаючи з тридцятого дня після дня проведення реструктуризації і надалі через кожний місяць) протягом десяти років з дня проведення реструктуризації, а якщо договором, відповідно до якого надано кредит, встановлено пізніший строк повного погашення суми кредиту – протягом такого строку; при цьому позичальник має право погасити суму кредиту (повністю або частково) раніше встановлених строків, а покладання на позичальника у зв’язку з реалізацією цього права будь-яких додаткових грошових чи інших майнових обов’язків забороняється; після проведення реструктуризації встановлений строк погашення суми кредиту не може бути зменшено за згодою сторін, але може бути збільшено; сплатити проценти за користування кредитом, які до дня проведення реструктуризації нараховані, але не погашені; сплатити проценти за користування кредитом, нараховані починаючи з дня проведення реструктуризації на непогашений залишок суми кредиту у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на момент початку календарного дня, у який проводиться реструктуризація), збільшеного на один процент; надалі розмір процентів за користування кредитом змінюється через кожен календарний рік з дня проведення реструктуризації та встановлюється у такому розмірі: розмір українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на момент початку календарного дня, у який здійснюється зміна розміру процентів за користування кредитом), збільшений на один процент; проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються щомісяця (починаючи з тридцятого дня після дня проведення реструктуризації і надалі через кожний місяць); сплатити пеню за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання, починаючи із дев’яностого дня після дня проведення реструктуризації, у розмірі половини облікової ставки Національного банку України; оплачувати здійснення страхування згідно із обов’язками, передбаченими договором про споживчий кредит на момент проведення реструктуризації.
Протягом трьох років з дня набрання чинності цим пунктом буде заборонено:
примусове звернення стягнення (відчуження без згоди власника) на житлове нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, інше жиле приміщення), об’єкт незавершеного житлового будівництва боржника для забезпечення виконання простроченого зобов’язання за договором, зобов’язання за яким реструктуризовано відповідно до цього пункту; набуття іпотекодержателем на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі у власність предмету іпотеки, який є житловим нерухомим майном (житловим будинком, квартирою, іншим жилим приміщенням), об’єктом незавершеного житлового будівництва, якщо такою іпотекою забезпечено зобов’язання за договором, зобов’язання за яким реструктуризовано відповідно до цього пункту (крім випадків надання іпотекодавцем після проведення реструктуризації нотаріально засвідченої згоди на це); продаж іпотекодержателем третій особі на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі предмету іпотеки, який є житловим нерухомим майном (житловим будинком, квартирою, іншим жилим приміщенням), об’єктом незавершеного житлового будівництва, якщо такою іпотекою забезпечено зобов’язання за договором, зобов’язання за яким реструктуризовано відповідно до цього пункту (крім випадків надання іпотекодавцем після проведення реструктуризації нотаріально засвідченої згоди на це).
