Суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
На цьому наголосив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19.
Обставини справи
Громадянка просила суд визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі, укладеного 2016 року, та скасування державної реєстрації цього договору.
Позов мотивувала тим, що вона угоду не підписувала, а дізналася про неї коли звернулася до орендаря щодо сплати орендної плати.
Суд першої інстанції, частково задовольнив позов та скасував державну реєстрацію угоди. Суд відмовив в задоволенні вимоги про визнання угоди недійсною, з огляду на те, що непідписаний правочин є невчиненим і не може визнаватися недійсним.
Вказане рішення залишене без змін апеляційним судом.
Апеляційний суд вказав на обґрунтованість судового висновку, що обставина непідписання позивачкою угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, за відсутності в суду сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання представником відповідача, доказуванню не підлягає.
За матеріалами справи відповідач визнав позовні вимоги.
Ці рішення оскаржило господарське товариство, залучене до справи як третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Товариство вказувало, що визнанням відповідачем позову порушуються його права. Оскільки позов подано для невиконання позивачкою взятих на себе перед товариством обов’язків за договором емфітевзису. Цей договір оспорюється відповідачем в іншій справі.
КЦС ВС скасував прийняті судами рішення в частині задоволення позову та направив справу на новий розгляд.
Правові висновки ВС
Щодо визнання обставин
Визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе за умов:
визнання їх усіма учасниками справи відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.
ВС вказав що матеріали справи та позиція її учасника – третьої особи свідчать про те, що третя особа не визнавала обставини непідписання позивачкою спірної угоди, а тому суд дійшов безпідставного висновку про доведеність задоволених вимог позову із застосуванням частини 1 статті 82 ЦПК України.
При цьому, обов’язок доведення підписання / непідписання зазначеної угоди покладається саме на позивачку, яка стверджує про це, на загальних підставах. Зокрема шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення справжності її підпису на цьому правочині.
Щодо визнання позову
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Тож, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
Також читайте: Середній заробіток за час вимушеного прогулу є заробітною платою, строк звернення за компенсацією не обмежено (повний текст постанови ВП ВС)
