Восени 2022 року стало відомо про створення в структурі НАК «Нафтогаз України» нової компанії — ТОВ «Газорозподільні мережі України», яку очолив відомий адвокат Денис Миргородський.
Про те, з якою метою створена компанія, яка надаватиме послуги під брендом ГАЗМЕРЕЖІ, про її основні цілі, перспективи та безпосередньо про зміну амплуа «Юридична практика» запитала Дениса Миргородського в інтерв’ю.
— «Газорозподільні мережі України» — новий суб’єкт на енергетичному ринку. Розкажіть, будь ласка, чим займається очолювана вами компанія та які її цілі?
— Захист інтересів споживачів та підтримка українців навіть за надскладних умов – це основний пріоритет діяльності всіх підприємств Групи Нафтогаз.
Сьогодні, в умовах повномасштабної військової агресії росії проти України, стале газопостачання — це фактор національної безпеки та соціальної стабільності. Саме тому в травні 2022 року, щоб запобігти ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, Уряд передав в управління Групі Нафтогаз 26 газорозподільних компаній, на які накладено арешт у кримінальних провадженнях (Розпорядження КМУ від 28 травня 2022 р. № 429-р).
У зв’язку з цим, Чорноморнафтогаз, який входить у Групу Нафтогаз, вже ухвалив згідно з законодавством усі необхідні корпоративні рішення, у тому числі зміну менеджменту частини зазначених вище облгазів, які до цього контролювалися групою РГК.
В подальшому напрямок розподілу газу буде закріплено за контрольованою на 100% державним НАК «Нафтогаз України» і спеціально створеною для цього ТОВ «Газорозподільні мережі» (ГАЗМЕРЕЖІ). Інтеграція відбувається у плановому режимі та з дотриманням усіх вимог законодавства.
Наша основна мета – створити єдиного державного оператора газорозподільних мереж, який буде реальним гарантом безпеки та якісних послуг для українців, а також не залежатиме від дій чи бездіяльності приватного власника.
Це амбітна ціль, ми тільки розпочали цей шлях і попереду ще дуже багато роботи. Але в майбутньому ГАЗМЕРЕЖІ мають стати великою, технологічною компанією, що працює за кращими світовими стандартами.
— Вас знають як відомого юриста та керуючого партнера юридичної фірми. Розкажіть, будь ласка, про призначення в ТОВ «Газорозподільні мережі України». Як воно відбулось? Чи працювали ви раніше в нафтогазовому секторі?
— Управління будь-якою компанією вимагає передусім управлінських навичок, і я маю потрібний досвід. Думаю, це ключовий фактор. Однак, без сумніву мені дуже допомагає мій юридичний бекграунд.
Зараз компанія стикається з великою кількістю судових процесів, а підставою для передання акцій Нафтогазу стало кримінальне провадження. За таких умов юридичний досвід для керівника є дуже важливим.
— На цій посаді більше потрібні ваші компетенції юриста чи управлінця?
— Звісно, це передусім робота менеджера. Але для будь-якого менеджера є вкрай цінним вміння читати нормативні акти, першоджерела, це необхідно, щоб професійно розбиратися в ситуації. Крім того, юридичний досвід допомагає мені, оскільки і стратегія інтеграції облгазів, і те, як розвивається сама компанія на цьому етапі (як вона отримує ліцензії, доступ до активів і механізмів облгазів), — це саме юридичні процеси.
>— Облгази не є власниками газотранспортних мереж, їх було передано в безоплатне користування. Чи можна скасувати це рішення і таким чином зняти це юридичне питання?
— Я вважаю історію з наданням газорозподільних мереж державної форми власності фактично приватним власникам облгазам однією з найбільших політичних афер в історії України. Що відбувалося? Двадцять років тому під час приватизації облгазів газорозподільні мережі держави, які становили приблизно 75 % усіх газорозподільних мереж, були передані облгазам безоплатно та безстроково на підставі договорів господарського відання. У 2017 році, коли стало очевидно, що державна газорозподільна мережа деградує і потребує значних інвестицій, була спроба змінити цю ситуацію. Прийнято постанову КМУ від 21 лютого 2017 року, якою затверджено типовий договір експлуатації цих мереж. Постанова змінювала дві важливі речі: по-перше, експлуатація повинна бути платною для операторів, що використовують державне майно, а по-друге, було встановлено механізм фінансування відновлення цих мереж за рахунок амортизаційних відрахувань. Але облгази змогли підписати такі договори з протоколом розбіжностей, в якому зазначалося, що всі ці витрати буде здійснено лише після того, як їх буде включено до структури чинного тарифу на розподіл газу. А оскільки до структури тарифу ці витрати не були внесені, то цього не відбулося.
Сьогодні зі 43 операторів ГРМ лише три або чотири платять державі за використання мереж. До речі, це відбувається тільки в тих регіонах, де державна частка мереж є найменшою. Решта ж операторів продовжують використовувати систему безоплатно. Інформація, яку ми отримуємо з технічних звітів, показує, що ці системи в поганому, а подекуди — навіть в аварійному стані.
Якщо зараз кардинально не змінити підхід до управління цими активами, то за 5–8 років системи розподілу газу не буде взагалі, і люди залишаться без газопостачання. Те, що ми робимо, — останній шанс для порятунку газорозподільних мереж.
— Як сьогодні просувається робота з інтеграції облгазів?
— Власники облгазів не дуже вітають зміни і не мають наміру віддавати активи в управління держави. Тому задіяні юридичні механізми спротиву. Після прийняття рішення щодо передання активів Групі Нафтогаз було ініційовано низку судових процесів, зокрема щодо заборони змінювати наглядові ради, правління облгазів. Тобто старі власники активно перешкоджають зміні керівних органів цих компаній. Боротьба буде тривалою і впертою, але наша команда і не очікувала, що все буде просто. І будь-які юридичні механізми спротиву раніше чи пізніше вичерпають свої можливості, зважаючи на те, що ухвали судів, які виносились у цих справах, були досить нетипові навіть для нашої юридичної системи. Зараз ми завершуємо інтеграцію першого облгазу — того, який має ліцензію на розподіл у Кіровоградській області. Розпочато також процес інтеграції АТ «Дніпрогаз» та АТ «Харківгаз».
Ми прагнемо вибудувати прозору роботу таким чином, щоб вона повністю задовольняла споживачів, щоб вони отримували справжній сервіс, і щоб всі перекоси, які спричиняли збитки державі, були ліквідовані.
>— Тобто ви очікуєте юридичних війн у судах? Як іде підготовка до таких кроків із боку опонентів?
— По-перше, ми розуміли, що спротив буде. По-друге, цей спротив є і буде не лише юридичним. Він буде багатостороннім: окрім судових процесів та намагань блокувати загальні збори акціонерів або корпоративні процедури, є і політичний спротив людей, які мають зв’язки з власниками облгазів. Але ми готові і продовжимо й надалі якісно робити свою роботу.
— Що для виконання цієї місії потрібно? Можливо, нові нормативно-правові акти уряду?
— Знаєте, нормативно-правові акти можна вдосконалювати нескінченно. І кожного разу розуміти, що щось можна було зробити ще краще.
Усе, що необхідно для доведення місії до логічного завершення, — це політична воля і підтримка наших колег із НАК «Нафтогаз України», і це те, що в нас сьогодні є. Це унікальна місія. За час існування України таких прецедентів не було. Коли багато років тому було проведено приватизацію облгазів, це було зроблено недостатньо прозоро та спричинило багато проблем в середині сфери.
Зараз держава намагається виправити ситуацію. Тут нема досвіду, який ми можемо взяти за приклад, тож доводиться самим прокладати цей шлях, розробляти інструменти, просувати реформу.
В нас є потужна підтримка однодумців, нам потрібно лише трохи часу, терпіння та рішучості, яких у нас достатньо.
(Бесіду вів Анатолій Гвоздецький, «Юридична практика»)
