Чернігів став Північним форпостом у боротьбі з російською армією, понад місяць рашисти тримали його в блокаді, але взяти місто, тим паче просунутися до Києва з його боку -російським військовим не вдалося.
Зараз вулиці Чернігова майже порожні, громадський транспорт не працює. У центрі міста взагалі така тиша, що здається і вітер помер, йдеться в ТСН.
38 днів облоги, але російські війська Чернігів так і не змогли окупувати, тому місто не лише обстрілювали по периметру, а й бомбили з неба. Чернігів знищено, місцями без перебільшення зрівняно із землею, але місто не втратило свою міць та історичний дух. Древні храми посічено російською артилерією. Місто обстрілювали без кінця-краю, люди цілодобово сиділи в підвалах. Собори пошрамовані, але вистояли після російських військ.
Багатоповерхівки після авіабомбардувань узагалі зяють величезними ранами. Кількість жертв у Чернігові остаточно не встановлено, але за свідоцтвом на смерть – черги.
А дерев’яні хати, якими славиться Чернігів, від вибухової хвилі складалися в купу дощок. Довжелезні вулиці приватних секторів просто чорні від обвуглених будинків.
Коли Олександр Пуськов повернувся до рідного Чернігова,- відразу поїхав подивитися чи вистояв його улюблений дім. Дерев’яне мереживо на ньому Сашко відновлював разом з іншими. «Ми з друзями стежили, ми розуміли, щоб не сталося, ми все відбудуємо. В першу чергу я переживав за людей», – каже чоловік.
Без світла, газу, води чернігівці жили місяць – у дворах іще можна побачити імпровізовані груби, їх робили з цегли розбомблених будинків, люди голодували. «Важко звичайно, але тримаємось, сподіваємось, що все буде добре», – кажуть місцеві.
Та місто все одно оживає, хоча ще не всі наважуються всміхатися. Ушкоджені рашистами дерев’яні будинки з мереживом, волонтери обіцяють відновити. Вони переконані – туристичний потенціал у міста знову зросте. Головне – вистояти.
